Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 28.01.2020, 15:51

Великописарівська районна станція юних натуралістів

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2019 » Січень » 25 » РОЛЬ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТЕЖКИ «ДИВОСВІТ СЛОБОЖАНЩИНИ» НПП «ГЕТЬМАНСЬКИЙ» В ЕКОЛОГІЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОД
12:56
РОЛЬ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТЕЖКИ «ДИВОСВІТ СЛОБОЖАНЩИНИ» НПП «ГЕТЬМАНСЬКИЙ» В ЕКОЛОГІЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОД

 

Автор: Песецька Катерина; науковий керівник Драгун Зоя Петрівна

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ ЯК ФАКТОРИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7

1.1. Сучасний стан екологічної освіти й виховання дітей та учнівської молоді 7

1.2. Використання навчальної екологічної стежки в екологічному вихованні дітей та учнівської молоді 12

Висновки до 1 розділу. 15

РОЗДІЛ 2 ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА «ДИВОСВІТ СЛОБОЖАНЩИНИ» ГЕТЬМАНСЬКОГО НПП ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ 16

2.1. Особливості еколого-освітнього потенціалу Гетьманського НПП.. 16

2.2. Маршрут еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини». 18

2.3. Організація екологічної освіти й виховання дітей та учнівської молоді на еколого-пізнавальній стежці «Дивосвіт Слобожанщини». 20

Висновки до 2 розділу. 24

ВИСНОВКИ.. 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 27

ДОДАТКИ.. 31

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Історія людства нерозривно пов’язана з історією природокористування. На сучасному етапі питання традиційної взаємодії людини з природою зросли до глобальної екологічної проблеми. Якщо люди в найближчий час не навчаться дбайливо ставитися до природи та до власного здоров’я, вони знищать себе. Тому необхідним є процес оптимізації діяльності людини з використання природи, досягнення гармонії відносин між суспільством та природою [39].

Важливою глобальною проблемою є врятування людства від екологічної катастрофи. Якщо сучасні темпи зростання населення світу, індустріалізації, мілітаризації, забруднення навколишнього середовища й виснаження ресурсів будуть зберігатися, то в певний момент наступного сторіччя, а можливо і в поточному станеться екологічний апокаліпсис. На кожного жителя Землі припадає щороку понад 20 т різноманітних відходів. Знищено багато екологічних та етнічних систем. Це різноманітні племена і народності, види тварин та рослин, річки, озера [21].

В умовах екологічної катастрофи, що насувається, величезне значення надається екологічній освіті й вихованню людей різного віку та професій. Саме екологічна освіта на основі формування екологічного світогляду має змінити ставлення людей до природи. У наші дні екологічна освіта все частіше визнається основним питанням стійкого розвитку. Повинна бути не лише зацікавленість до питань стійкої екологічної освіти, а й можливість та необхідність доповнення ідей стійкого розвитку до практики екологічної освіти. Екологічна освіта повинна "виробляти" у людей такі моделі поведінки, норми і принципи дій у соціо-природному середовищі, які породжують і відтворюють екологічний розвиток. Усі найважливіші принципи, категорії і поняття концепції навколишнього природного середовища мають бути відображені й розкриті в змісті, формах і методах екологічної освіти. Ця ідея є вирішальною для створення нової парадигми екологічної освіти.

Наукова основа охорони природи включає різноманітні області природничо-наукових і гуманітарних знань, серед них основне місце займає екологія, яка, у свою чергу, тісно пов'язана з біологічними та географічними науками. З чисто біологічної науки, екологія в 60-ті роки трансформувалася в загальну проблему. У 70-ті роки ХХ ст. відбулася швидка екологізація природознавства, а екологічний підхід став загальним. Фактично відбувається всесвітня гуманітарно-екологічна революція, яка замінила науково-технічну революцію (умовно 19701990 рр.), що прийшла свого часу на зміну революції промисловій (умовно 18201960 рр.) [1].

Досліджувана проблема екологічного світогляду широка, вона ставиться не вперше. У розвиток теорії етичного виховання в процесі спілкування з природою великий внесок зробили відомі діячі педагогічної науки і освіти Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, Г.Песталоцці, А.Гумбольд, В.Г.Бєлінський, О.І.Герцен, М.О.Добролюбов, Д.І.Писарєв, М.Г.Чернишевський, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, а пізніше – В.Вербицький, Н.Пустовіт, Г.Пустовіт, А.Волкова, А.Захлєбний, І.Звєрєв, І.Суравєгіна, В.Червонецький та ін.

Тим не менше, людина все більше вступає в суперечність із природою, гублячи її й при цьому сама морально деградуючи. У цьому процесі можна виділити три аспекти: постійне зростання психічних депресій і стресів, які викликають негативні мутагенні наслідки; наявність вільного часу при розвинутій індустрії розваг робить людину пасивним споживачем масового мистецтва, а невміння заповнити своє дозвілля творчою діяльністю спонукає її до пошуку різноманітних форм антигуманного і антисуспільного самовираження через наркотики й алкоголізм; спільне проживання великої маси людей в умовах однотипних, монотонних міських кварталів сприяє знеособленню людини, атрофії її почуттів.

Дослідження науковців свідчать, що школярі у виборі дій і вчинків стосовно природи керуються переважно емоційними імпульсами, прагматичними інтересами, мотивами самоствердження чи наслідування, а не гуманістичними, естетичними, пізнавальними чи природоохоронними цілями. Має місце невідповідність між екологічними знаннями учнів та поведінкою у природі, що свідчить про відсутність переконань, недостатність відповідних вольових зусиль. Незважаючи на чималий науковий доробок з проблем екологічної освіти та виховання, залишаються мало розробленими проблеми формування екологічно доцільної поведінки учнівської молоді, особливо у сфері повсякденно-побутової взаємодії з природою, споживання природних ресурсів.

Таким чином, проблематика взаємодії людини і природи залишається актуальною, як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Винятково важливу роль у процесі екологічної освіти відіграють об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема Гетьманський національний природний парк.

Об’єктом дослідження є природний комплекс Гетьманського НПП.

Предмет дослідження – еколого-освітній та виховний потенціал еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» НПП «Гетьманський».

Метою науково-дослідницької роботи є з’ясування ролі еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщинини» Гетьманського НПП у екологічному вихованні дітей та учнівської молоді.

Завдання науково-дослідницької роботи:

  • з’ясувати сучасний стан екологічної освіти дітей та учнівської молоді, визначити основоположні поняття дослідження;
  • визначити природні особливості території Гетьманського НПП;
  • уточнити розміщення зупинок еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» на території Гетьманського НПП, нанести на карту маршрут еколого-пізнавальної стежки;
  • з’ясувати особливості еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського НПП у екологічному вихованні дітей учнівської молоді Великописарівського району.
  • Методи дослідження:

1) теоретичні: вивчення й узагальнення наукової літератури, законодавчих актів і рішень уряду України;

2) емпіричні: спостереження за природними явищами, опитування провідних фахівців з екологічної освіти та рекреації ННП Гетьманський, фотографування природних об’єктів, а також порівняльно-географічний та картографічний методи.

Теоретична цінність дослідження полягає в підготовці методичних матеріалів для організації екскурсій, квестів на еколого-пізнавальній стежці «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського НПП, що сприятиме у вивченню природних об’єктів, а також природних комплексів та живих обєктів, пізнанню механізмів їх пристосування до умов середовища, спостереженню за біологічними ритмами на території НПП «Гетьманський».

Практична значущість дослідницької роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть використовуватися в закладах освіти для проведення екскурсій, квестів на еколого-пізнавальній стежці Гетьманського НПП «Дивосвіт Слобожанщини». Екскурсії та ігри виконують оздоровчу, рекреаційну, просвітницьку, навчальну та виховну функції. Проведені в різні пори року, вони сприяють поліпшенню екологічної свідомості молоді; формують дбайливе ставлення до тварин, рослин занесених до Червоної та Зеленої книг України. Крім того, функціонування названої екологічної стежки допомагатиме у вивченні шкільних предметів природничого спрямування, активізації пізнавальної діяльності учнів та організації позашкільних природоохоронних акцій, таких як «Зробимо Україну чистою», «Зелений паросток майбутнього» та інших.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці методичних матеріалів екскурсії та репродуктивних завдань гри-квесту «Еколого-пізнавальна стежка «Дивосвіт Слобожанщини»» та впровадженні їх у діяльність закладів освіти.

Структура науково-дослідницької роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

Переглядів: 97 | Додав: Юннат | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz

  • Copyright MyCorp © 2020
    Безкоштовний хостинг uCoz